• «Ой гай, мати, ой гай, мати», «Гай зелененький», «Ой у гаю при Дунаю», «В гаю, в гаю там зеленому», «Ой, дівчино, шумить гай»... Вже цей далеко й далеко неповний перелік пейзажно-ліричних народних пісень красномовно засвідчує: у світобаченні слов'ян і зокрема українців гай постає як глибокий культурно-природний архетип, що символізує гармонію людини з навколишнім світом. А розпочавши натискання на перші літери вплетених у нашу сітку "гайових" слів, ви повною мірою переконаєтесь у цьому.

  • Перші монастирі на вітчизняних теренах виникли за доби київського князя Володимира Великого. Наразі святих обителей у нас налічується кількасот. На тому ж рівні перебуває й число назв і термінів зі спільним коренем -монастир-. Натискання на перші літери "монастирських" слів, переплетених у нашій сітці, дасть змогу простежити історію й географію становлення й утвердження релігійних громад ченців і черниць у різних куточках України.

  • Вологолюбні вільхові ліси заполонили всю Україну. Від тихоплинних степових річок і річечок на Луганщині й Приазов'ї та розлогих балок і яруг на Поліссі й Подніпров'ї до стрімких зворів і потічків по обидва боки Карпат буйно розрослися вільшники, вільшняки, вільхівники і вільшанники. Це знайшло відображення у вітчизняних словниках, які зарясніли розсипами топонімів, антропонімів і наукових термінів зі спільним коренем -вільх- (-вільш-). Натискаючи на перші літери вмонтованих у сітку нашого словогрона "вільшаних" лексем, ви швидко осягнете ази вільхознавства.